Пізніше відлучення від грудей може призвести до анемії у дитини

Позднее отлучение от груди может привести к анемии у ребенка

Як вид вигодовування впливає на дефіцит заліза?

Вид вигодовування безпосередньо впливає на дефіцит заліза

У грудному молоці міститься відносно небагато заліза, тому діти на виключно грудному вигодовуванні знаходяться в групі підвищеного ризику розвитку залізодефіцитної анемії у період після 4 до 6 місяців, коли внутрішньоутробні запаси заліза вже виснажені, а прикорм ще не введено (тому з 2010 року Американська Академія Педіатрії рекомендує дітям на грудному та змішаному вигодовуванні до 4 місяців і до повноцінного введення прикорму додатково давати препарати заліза (1мг заліза на 1 кг\\добу).

Адаптовані молочні суміші додатково збагачені залізом, тому, згідно з сучасними рекомендаціями, діти, які одержують адаптовані дитячі молочні суміші не потребують додаткового призначення заліза так як воно міститься в сумішах в достатній кількості (важливо пам\’ятати про те, що якщо дитина з групи ризику по розвитку залізодефіцитної анемії отримує суміш, то в суміші має бути не менше 8-12мг заліза на 1 л суміші).

Ні в якому разі не можна давати дітям до року коров\’яче молоко, так як це збільшує ризик розвитку залізодефіцитної анемії. Чому?

  • У коров\’ячому молоці мало заліза і воно погано засвоюється (всього 10%). Використання кефіру і молока у дітей до року призводить до микрокровотечениям з кишечника і втрати заліза з кров\’ю. Серед дітей до року допустимо лише використання молока для приготування каш, а вживання незбираного молока окремо рекомендовано не раніше 12 місяців.
  • У козячому молоці трохи більше заліза, але набагато менше фолієвої кислоти. Тривале вживання козячого молока може призводити як до залізодефіцитної анемії, так і фолієводефіцитної анемії (адаптовані дитячі молочні суміші на основі як козячого, так і коров\’ячого молока, збагачені залізом і іншими важливими мікроелементами).

    • Може пізніше відлучення від грудей призвести до дефіциту заліза?

    При пізньому введенні страв прикорму, які багаті залізом і є додатковим джерелом заліза (крім грудного молока), прихований дефіцит заліза в організмі накопичується і може перерости в залізодефіцитну анемію. Тому необхідно своєчасне введення прикорму (педіатри сходяться на тому, що перші страви прикорму повинні вводиться в діапазоні від 4 до 7 місяців).

    Тривале грудне вигодовування досить часто виглядає як повна заміна прикорму грудним молоком, так як мама вважає, що в її молоці «досить» і не стежить повною мірою за обсягом м\’яса або інших залізовмісних продуктів.

    Який оптимальний термін годування грудьми?

    Жінка має годувати грудьми до тих пір, поки їй і дитині це приносить задоволення з тією обмовкою, що годування грудьми супроводжується своєчасним введенням страв прикорму у повному обсязі.

    Тривалість годування грудьми за умови, що дитина повноцінно їсть інші страви прикорму, в тому числі, м\’яса, не впливає на розвиток дефіциту заліза в організмі.

    Що робити, якщо у дитини діагностували дефіцит заліза?

    Вважається, що дієта може заповнити потреба в залізі, але не усунути його дефіцит. Відшкодувати вже наявний дефіцит заліза без призначення препаратів заліза неможливо. Для лікування повинні бути використані препарати заліза для прийому всередину. Інші способи введення препаратів заліза або переливання крові проводяться за життєвими показаннями в стаціонарних умовах.

    Дітям препарати заліза призначаються в краплях або в сиропі. Наприклад, можна призначити препарат Сидерал в краплях, він містить залізо у липосоме (т. е. залізо в ньому вкрите природної фосфоліпідної оболонкою), що забезпечує поряд з доброю переносимістю, більш високу засвоюваність і біодоступність препарату.

    Дозування препарату підбирається індивідуально залежно від ваги дитини, тяжкості анемії і виду препарату: для липосмного заліза 1,4-2,1 мг/кг/добу; (для препаратів з двовалентних залізом – 3 мг/кг/добу; для препаратів з трехвалентным залізом – 5 мг/кг/добу.

    Тривалість лікування: 3-6 місяців залежно від тяжкості анемії. Лікування не повинно припинятися після нормалізації рівня гемоглобіну в крові. Якщо виявлено латентний дефіцит заліза (анемії немає, а кількість заліза в крові знижений), препарати заліза призначаються на 2 місяці в дозі 2 рази меншою від лікувальної.

    Автор статті:

    Левадна Ганна Вікторівна, лікар-неонатолог в ФГБУ НЦАГиП їм. акад. В. І. Кулакова, к. м. н.