Не вмію просити про допомогу

Всі ми коли-небудь опинялися у скрутних ситуаціях, коли нам була потрібна чия-небудь допомогу. Але чому ми часом так боїмося її попросити? Звичайно ж, із-за страху здатися дурними, жебраками, нікчемними, невдахами… Дивно, що прохання – один з найефективніших методів досягнення успіху – залишається для багатьох нерозв\’язною проблемою і бар\’єром, що заважає йти вперед.
Текст: Наталія Савелюк
11.07.2012
Не умею просить о помощи

На роботі

Свій перший день на роботі секретаря Катя згадує з жахом. Її попросили надрукувати купу документів. Коли побачила величезного чавкающего і плюющегося паперами монстра (копіювально-розмножувальний апарат), дуже злякалася. Взяти б і сказати: «Ой, допоможіть будь ласка». Але ні, Катя вирішила інакше: те що не вбиває – робить нас сильнішими! В результаті половина дня була витрачена даремно, а зіпсовані документи.

Помилка: одягла маску всезнайки: «Я все сама знаю і вмію, і не треба мені допомагати!» Хотіла вразити всіх своїми знаннями і вміннями, знехтувала допомогою, хоча її пропонували.

Робота над помилками: не беріть на себе занадто багато, немає нічого поганого в тому, щоб попросити допомоги у колег. У будь-якій організації знайдуться люди, які люблять новачків, опікають їх, проводять інструктаж, все покажуть і розкажуть.

В магазині

Юля, дівчина-пампушка, зайшовши в магазин одягу, де продають речі і її розміру теж, побачила прекрасних довгоногих фей (продавців-консультантів) і не змогла попросити їх допомогти їй підібрати вбрання на весілля подруги. Цілу годину вона перебирала вішалки в пошуках потрібного сукні. Так і не знайшовши бажаного, пішла з магазину.

Помилка: підкорилася своєї слабкості, із-за невпевненості в собі посоромилась звернути на себе увагу, не стала просити про допомогу.

Робота над помилками: продавці-консультанти незалежно від того, як вони виглядають і скільки важать, працюють для нас! Звичайно, варто відзначити, що професійна підготовка цих фахівців в деяких бутіках залишає бажати кращого. Але в будь-якому разі їх робота – радити, шукати і знаходити все те, що вам потрібно, адже вони працюють в сфері обслуговування. Не думайте за інших! Не важливо, що про вас подумають. Слідуйте правилу: бачу ціль – не бачу перешкод.

Чому ми боїмося?

Багато просять ще до того, як починають просити, переживають страшні картини відмов і наслідків цих невдач, які відбувалися з ними раніше або з їх знайомими у реальному житті. Це може дати негативну установку, осісти в підсвідомості, сформувати деструктивну модель поведінки: краще не просити – все одно відмовлять, і я буду виглядати нерозумно і мізерно. Варто розуміти, що кожен випадок індивідуальний, не варто все сприймати на свій рахунок. Далеко не всі люди здатні читати ваші думки і здогадуватися про ваші проблеми.

Чоловіки бояться показати своє незнання або невміння. Адже вони такі розумні, сильні і сміливі, якщо вони попросять про допомогу – це похитне їх соціальний статус. Жінки боятися упустити себе в очах чоловіків і здатися дурними.

Виною всьому невпевненість у собі, пасивна життєва позиція, боязнь почути “ні”.

Чому ми боїмося здатися некомпетентними в тому чи іншому питанні? Нам набагато простіше попросити допомоги у Google, адже так нас ніхто не бачить і не чує, всемогутній інтернет не відштовхне, не засміється, не образить. Ми вчимося жити без людей, хоча продовжуємо жити в соціумі.

Але не забувайте, що жодна людина не може бути компетентним у всіх життєвих аспектах. Страх прохання про допомогу заважає нам розвиватися, брати від життя все або вже точно багато. Правильно сформульована прохання здатна залучити на допомогу не тільки конкретної людини, але і весь Всесвіт.

Ось кілька нехитрих порад для полегшення життя:

1. Не думайте про людей гірше, ніж вони є насправді!

Просячи про допомогу, ми часто сумніваємося, перебираємо в голові різні формулювання і варіанти, відчуваємо себе не в своїй тарілці, а між тим все просто до абсурду. Не знаєте, як попросити про допомогу? Подумайте, як звернулися б до вас, щоб ви з радістю відгукнувся. Адже якщо ми звертаємося до людини, значить ми йому довіряємо. «Допоможи мені, будь ласка», – так невигадливо і просто. Враховуйте, що частку не краще не використовувати («Ви мені не допоможете?»).

Просити слід прямо, коротко, піднімаючи самооцінку людини, до якої ви звертаєтеся. «Мені дуже потрібна ваша допомога, я вам довіряю». Просіть з позитивним очікуванням (не треба накручувати себе). І не забувайте про чарівне слово! Це звичайно не головне, але свою роль воно обов\’язково зіграє.

2. Дають – бери!

Не відмовляйтеся від допомоги, коли в ній потребу. Якщо близька людина пропонує свою допомогу, просто прийміть її, інакше він може відчути себе непотрібним і непотрібним, що з часом призведе до розладу ваших відносин.

3. За всі тебе дякую

Дайте людині зрозуміти, що ви цінуєте його зусилля, його роботу: «Дякую, ви мені дуже допомогли!» Ви не тільки висловити свою подяку, але і даєте людині позитивый поштовх поступати так з іншими. Просити про допомогу, впевнені в собі люди, легко приймають і легко надають допомогу.

Не бійтеся просити про допомогу і приймайте її з вдячністю. Працюйте над собою і у вас все вийде!