Захворювання стравоходущо ми про них знаємо?

заболевание пищевода

Як виявити захворювання стравоходу, все про симптоми та методи профілактики

Що ми знаємо про захворюваннях стравоходу

Для виявлення захворювань стравоходу інформативним є інструментальні методи обстеження. Однак, не менш важливим є детальний аналіз пред\’являються пацієнтами скарг і клінічної картини.

Основними скаргами при захворювань стравоходу є:

  • порушення ковтання (дисфагія),
  • біль за грудиною,
  • печія,
  • відрижка,
  • зригування,
  • блювота,
  • невмотивований кашель частіше ночами.
  • Ці симптоми схожі з симптомами захворювання шлунка.

    Зрозуміло, наявність одного з вище перерахованих скарг не є достовірною ознакою захворювання стравоходу, проте, якщо симптоми поєднуються і\\або з\’являються часто необхідно звернутися до лікаря.

    Розлад ковтання являє собою порушення просування харчової грудки по стравоходу. Досить часто застій їжі супроводжується дискомфортом в стравоході. При поєднанні дисфагії з болями за грудиною у пацієнта старше 40 років рекомендовано виключити у нього наявність ішемічної хвороби серця.

    Дисфагія може бути викликана нервово-м\’язовими захворюваннями стравоходу (кардіоспазм, езофагоспазм, ахалазія кардії). Розвиток кардиоспазма і эзофагоспазма пов\’язано не тільки з розвитком патологічного процесу в стравоході. Вони можуть бути ознаками психо-емоційних перенапружень, психічних розладів і мати функціональний характер.

    У нормі цей стан виникає при швидкій їжі, недостатнє розжовуванні і проковтуванні великої шматка їжі, при вживань дуже гарячою, грубої їжі та/або холодної води. У разі ахалазії кардії порушення в стравоході стійкі, симптом дисфагії частіше має постійний характер, наростає в динаміці та може супроводжуватися блювотою. Етіологія даної патології не зрозуміла і вона зустрічається дуже рідко. Діагностичну цінність у даному випадку є рентгенологічне дослідження стравоходу з контрастом.

    Крім дисфагії, досить частою скаргою, пропонованої пацієнтами гастроентерологічного профілю, є печія. Цей симптом пов\’язаний із закидом вмісту шлунка (гастроезофагеальний рефлюкс-ГЕР) або дванадцятипалої кишки (дуоденогастроэзофагеальный рефлюкс – ДГР) у стравохід і подразнення слизової оболонки стравоходу. Тому часто пацієнти відзначають ефект від прийому малого кількість води.

    Зникнення печії при цьому пов\’язано зі змиванням шлункового вмісту зі слизової оболонки стравоходу. При тривалому порушенні евакуації їжі зі стравоходу в шлунок формується гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), у такому випадку без медикаментозного лікування не обійтися.

    В нормі у здорових людей теж мають місце рефлюкси, однак при відсутності порушення очищувальної здатності стравоходу (кліренс стравоходу) вони нетривалі, не призводять до патологічного зміни слизової оболонки стравоходу і не викликають печію. Тому їх називають фізіологічними рефлюксами.

    Золотим стандартом діагностики ГЕРХ представляється добове моніторування внутрипищеводного і внутрішньошлункового рН (вивчення рівня кислотності). Також даний метод дозволяє оцінити ефективність призначеного лікування та при підібрати необхідний для конкретного пацієнта режим прийому препаратів і доповнити терапію.

    Захворювання стравоходу також можуть супроводжуватися відрижкою. Потрібно відзначити, що відрижка повітрям може з\’являтися у здорових людей при переїданні, після прийому газованих напоїв, у зв\’язку заковтуванням великої кількості повітря при розмові в період прийому їжі. На відміну від відрижки повітрям, відрижка їжею завжди виникає на тлі порушення моторної функції стравоходу.

    Важливим симптомом представляється зригування, коли шлунка і стравоходу вміст потрапляє назад у ротову порожнину. Найчастіше супроводжує органічні зміни в стравоході. З рідко може бути ознакою мерицизма (пережовування довільно отрыгиваемой їжі при нервової булемії або у хворих з порушеннями інтелекту).

    Узагальнюючи сказане вище, потрібно зазначити, що скарги пацієнтів із захворюваннями стравоходу з\’являються у зв\’язку:

  • з моторними порушеннями стравоходу,
  • наявністю ГЕР та ДГР,
  • зниженням кліренсу стравоходу.
  • Часте подразнення слизової оболонки стравоходу вмістом шлунка і дванадцятипалої кишки призводить до розвитку ГЕРХ. Відсутність правильно підібраній терапії може призвести до формування ускладнення у вигляді стравоходу Барретта, яка є передраковим захворюванням і вимагає ретельного спостереження на предмет розвитку злоякісних утворень стравоходу.

    Ахалазія кардії загрожує розвитком стриктури нижнього відділу стравоходу, яка вимагає проведення кардиодилатации, а в деяких випадках хірургічного втручання у вигляді эзофагокардиомиотомии. У разі розвитку ГЕРХ необхідно призначення інгібіторів протонної помпи в поєднанні з прокинетиками. Гипомоторная форма ахалазії кардії також вимагає застосування в терапії прокінетиків.

    Найбільш часто призначуваних прокинетиком є Итомед. Він нормалізує моторну функцію стравоходу і призначений для тривалого прийому. Медикаментозна терапія дозволяє поліпшити стан хворого, проте завжди краще запобігти розвитку захворювання до призначення медикаментозної терапії.

    Профілактика хвороби:

    Профілактикою розвитку захворювань стравоходу служить дотримання дієти, прийом їжі малими дрібними порціями, не поспішаючи, добре пережовуючи. Уникайте проковтування великих шматків їжі, переїдання. Прислухайтеся до народної приказки: «коли я їм, я глухий і німий». Виключіть фізичні навантаження, нахили протягом 30 хвилин після прийому їжі. При появ вище описаних скарг не займайтеся самолікуванням. Зверніться до лікаря і отримаєте кваліфіковану медичну допомогу. Своєчасно надана медична допомога запорука успіху лікування.

    Автор:

    Діана Дичева – гастроентеролог, к. м. н., Доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб МГМСУ ім А. В. Євдокимова. Лікар в Європейському медичному центрі. Член Російської Гастроентерологічної Асоціації та Російської Гепатологической Асоціації.