Як правильно карати дитину

Як відомо, ідеальних дітей не існує. Рано чи пізно дитина набідокурить, і тоді перед батьками постане дуже важливий і дуже складне питання: як покарати винного?
Текст: Тетяна Буракова
06.07.2012

Яке покарання вибрати?

З незапам\’ятних часів наші предки застосовували до дітей фізичні покарання. Воно засноване на страху почуття болю. Звичайно, порка в якійсь мірі сприяє підкорення волі батьків, тому що під час покарання будь малюк пообіцяє що завгодно. Однак, як показує практика, фізичне покарання озлоблює і принижує дитину, а зовсім не вирішує конфлікт.

Все частіше і частіше мами і тата віддають перевагу нефизическим видів покарання. Найпоширенішим з них є так званий тайм-аут (перерва, перепочинок, пауза). Тайм-аут передбачає, що дитину на деякий час виключають із загальних занять, і не звертають на нього уваги. Такий метод застосовують спокійно, без криків і істерик, але з поясненням причин покарання.

Як і всі способи виховання, тайм-аут буде ефективним тільки тоді, коли застосовується в обов\’язковому порядку, вчасно і послідовно. Діти повинні зрозуміти, що певні правила в їх житті встановлюють дорослі, і якщо їх порушити, вживатимуться заходи покарання.

Деякі фахівці вважають, що тайм-аут – найбільш гуманний і щадний спосіб прояву батьківського невдоволення. Такий метод застосовується більше не до особистості малюка, а до конкретного проступку. Перериваючи контакт, батьки подають дитині своєрідний сигнал: «Подібна поведінка неприпустимо!» Цей спосіб найбільш ефективний для дітей у віці 2,5-4 років. У цей період подібне висмикування з соціального середовища, відгородження від друзів, близьких і значущих дорослих є чутливим покаранням за провину.

Тайм-аут, як альтернатива фізичного покарання, може мати і несприятливі наслідки, так як викликає почуття образи і може розвинути негативізм. Крім того, свозрастом цей метод втрачає свою ефективність. З 4 років діти починають здогадуватися, що «все життя» сидіти на стільчику далеко від усіх, вони не будуть, а тому вони просто перечікують «термін». Так що і загроза ігнорування більше не змусить дітей відмовитися від чогось забороненого.

Є й противники такого виду покарання, які стверджують, що воно не веде до покращення поведінки дитини, а лише розхитує його психіку. У сім\’ях, де батьки не кричали, не влаштовували перерв у спілкуванні з дитиною та взагалі рідко погрожували розправою, діти ведуть себе набагато спокійніше, ніж в сім\’ях, де практикувалася ізоляція.

Дослідження показують, що усунення поганого поведінки найбільше сприяє ігнорування, ніж негативна реакція. Якщо поведінка не можна проігнорувати, то краще відвести дитину в кімнату і залишитися з ним, але ні в якому разі не залишати його одного. Слід пояснити, що такий вчинок не може бути хорошим, що малюк далі не буде грати з друзями або перебуває разом з іншими людьми. З вашої сторони важлива будь-яка емоційна реакція.

Серед інших нефізичних покарань поширені наступні: покарання словом і позбавлення приємного.

Під першим зазвичай мається на увазі підвищення голосу. Крик означає емоційне вигорання, викид власних негативних емоцій на дітей, педагогічну безпорадність і безсилля. Кричати можна тільки тоді, коли дії дитини загрожують життю інших або його власної.

Позбавлення приємного (розваг, солодкого) – найбільш прийнятний спосіб керувати поведінкою малюка. Краще позбавляти його доброго, ніж заподіювати біль і страждання.

У кожної дитини є власні уподобання, про які потрібно знати. Добре б мати запас невеликих і великих свят для душі – так звану «зону радості». Відмова дитині у праві брати участь у таких святах – відчутне покарання.

Караємо дитину правильно

Якщо всі методи зазнали невдачі, варто використовувати останній – почуття гумору. Перетворіть всі в гру, постарайтеся відволікти дитину загадками, жартами, цікавими штучками. Невдовзі ви і ваша дитина будете почувати себе відмінно, та і процес виховання пройде набагато легше.