Як залізти на скелю
Якщо ви досконало оволоділи азами скельної техніки альпінізму шляхом величезних кількостей тренувань, причому дуже наполегливих, а також розвинули в собі такі фізичні якості як достатню силу, точність рухів і спритність, і при всьому цьому ви все таки вирішили залізти на скелю. Але, і тут теж ніяк не обійтися без певної підготовки.
Для цього вам буде потрібно:
1. Професійне спорядження: гаки, карабіни та інше.
2. Похідне спорядження: спальний мішок, рюкзак і намет.
3. Речі першої необхідності: предмети особистої гігієни і деяку посуд.
4. І як додаток: висотомір (альтимер), необхідні карти і до них, як додаток компас, ліхтар, аптечку, сірники, складаний примус і на всяк випадок, блокнот з ручкою або олівцем.
Як залізти на скелю
Спочатку слід визначити тип і характер скелі – легка, середня або важка. Саме така градація в основному залежить від самого схилу, його рельєфу і ступеня міцності породи.
Перед початком сходження на скелю слід з будь-якої точки огляду подивитися весь вами намічений шлях з обраної скелі. У вигляді плану слід дуже добре його накреслити на аркуші паперу. Тут же слід зазначити труднощі, які передбачаються при сходженні, щоб в дорозі вони для вас не стали повною несподіванкою, а також слід окреслити приблизні місця зупинки і відпочинку.
Всю намічену стежку слід заздалегідь розбити на ділянки безперервного підйому (сходження). Чим ваші технічні навички вище, тим стають довшими такого роду ділянки. Це необхідно для відповідного визначення видачі мотузки.
Починаємо сходження. Сходження на скелю найзручніше здійснювати у зв\’язках мінімум по дві людини. У той час поки ви підіймаєтеся, ваш напарник зосереджено і уважно вас охороняє. При цьому слід уникати перебування безпосередньо над людиною, яка вас охороняє, оскільки це досить таки небезпечно в разі падіння каменів. Не варто відволікатися сторонніми розмовами, а застосовувати тільки чіткі слова попередження.
При підйомі на скелю першим повинен йти більш сильний і досвідчений альпініст, який вибирає відповідно – оптимальну стежку і складні ділянки першим проходить.
Коли закінчено сходження, попереду залишається тільки спуск, який, як правило, на скелях виявляється набагато небезпечніше самого підйому. Сама складність спуску визначається неможливістю часом чітко розгледіти весь шлях спуску, і розділити його на відрізки безперервного руху. Тому в цьому випадку слід скористатися методом вільного спуску по мотузці.
Постарайтеся зберегти як мінімум три точки опори, рухайтеся плавно, без будь-яких сильних і різких ривків, так як втрата рівноваги і небезпеку зриву зі скелі достатня велика. Постарайтеся передати ніг основне навантаження, руками зберігаючи лише рівновагу, інакше ви можете досить таки швидко втомитися.
Не варто забувати економити свої сили. Для цього необхідно тяжкість всього тіла переміщати то на одну ногу, той на іншу. При кожному намаганні наступити ногою на виступ або взятися за нього рукою, слід візуально оцінити його, при цьому струснути землю і дрібні камені, а потім злегка спробувати на надійність і міцність. Таке випробування не треба робити зі значним прикладанням до нього своїх сил, так як виступ в будь-який момент може зірватися і збити ваших нижніх напарників.
Будьте досить спокійні і впевнені в собі. Намагайтеся по всяких дрібницях не відволікатися, а також не боятися висоти. Виховайте в собі такі чудові якості, як витривалість і безсумнівна воля до перемоги.