Поняття, умови, причини, джерела, аналіз, приклад невизначеності. Невизначеність – це…

Елемент невизначеності можна розглянути практично в кожній сфері людської діяльності. По суті, це і є середовище, в якому формуються різні відносини, а також протікає економічна діяльність.

Невизначеність – це невід\’ємна характеристика реальних умов господарювання. Адже підприємець, незважаючи на свій досвід і професіоналізм, не може впливати на кожен реально існуючий соціально-економічний процес або передбачити абсолютно всі можливі ситуації, супутні прийняття його рішень та їх реалізації.

Поняття невизначеності і ризику

Замислюючись про підприємницьку діяльність, про організацію фірми, компанії або приватного бізнесу, людина повинна розуміти, що головним його супутником завжди буде економічна невизначеність. Її прояви особливо помітні в процесі прийняття важливих рішень, коли підприємець збирає і аналізує доступну йому інформацію. Це поняття ілюструє обмеженість можливостей керівника, адже не можна отримати повну інформацію про досліджуваному об\’єкті або ситуації. Підприємцю доводиться задовольнятися тими даними, які йому доступні, і приймати рішення, виходячи з наявних фактів.

В результаті на стадії реалізації проект може випробувати вплив непередбачуваних факторів, тобто існує реальний ризик, що загрожує його успішного втілення.

Так як невизначеність – це невиправна середовище господарської діяльності, слід зазначити, що значення ризику не може бути нульовим. З цієї ж причини не можна говорити про стовідсоткової впевненості в реалізації обраних рішень: будь-яка мета в тій чи іншій мірі не здійснюється.

Чому виникає невизначеність

Кажучи про її джерелах, в першу чергу слід згадати про неповноту і недостатності знань людини, що стосуються навколишнього світу в цілому та економічної сфери зокрема. Така невизначеність – це найбільш старий і грізний противник підприємця, так як незнання законів природи здавна було серйозною перешкодою у веденні виробничої діяльності господарства.

Ще одним джерелом стає таке явище, як випадковість. Так називають події, хід яких не піддається прогнозуванню, так як в однакових умовах вони можуть відбуватися по-різному. Планування кожній ситуації не представляється можливим. Випадковістю визнають різкі поломки обладнання, раптові коливання показників попиту на продукт, непередбачувані проблеми з поставками.

Третьою причиною, що впливає на умови невизначеності, стає протидія. Воно проявляється, коли постачальники порушують договірні зобов\’язання, існує неясність в попиті на продукт, а також спостерігаються труднощі при його збуті.

Відмінність термінів «невизначеність» і «ризик»

Незважаючи на удавану подібність цих понять, кожне з них визначає цілком конкретну ситуацію.

Суть невизначеності в тому, що людина не володіє достатньою інформацією про те, що може статися в майбутньому. Ризик – це також незнання майбутніх подій, але існування можливості прогнозування настання того чи іншого результату.

Невизначеність не може бути виміряна, в той час як ризик – це вимірна величина, кількісна міра якої називається ймовірністю настання сприятливого або несприятливого результату.

Види невизначеності та їх особливості

Виділяють два основних види цього поняття:

Зовнішні джерела невизначеності не можуть бути зменшені жодної економічною системою, так як не залежать від неї (переваги споживачів, розвиток технологій у цій сфері, погодні умови). Однак підприємцям під силу пом\’якшити їх наслідки, вдавшись до страхування.

Внутрішня невизначеність проявляється як фактор невизначеності при оцінці покупцем обсягу покупки або як відсутність ясності щодо укладення угоди між партнерами. У цю категорію входить також підприємницька невизначеність (виникає при наявності декількох альтернативних варіантів дій). Цю ситуацію може виправити співробітник керуючого ланки або сам керівник.

Крім перелічених, існує також декілька синтетичних типів, вони поєднують ознаки ендогенного і екзогенного типів.

Приклади різних видів невизначеності

Відмінністю зовнішньої економічної невизначеності від внутрішньої стає та обставина, що певні зовнішні сили чинять не просто вплив, а навіть тиск на економічного агента, що приймає рішення. Він не може чинити їм опір і змушений будувати свою діяльність з урахуванням нових умов. В умовах внутрішньої невизначеності вирішальна визначальна роль належить економічному агенту, який і приймає остаточне рішення. Звичайна економічна діяльність відчуває вплив обох видів.

Хороший приклад невизначеності екзогенного та ендогенного характеру, а також їх відмінностей один від одного – це гребля. Будучи побудованою людиною, вона відчуває вплив стихійних і природних сил.

Руйнування греблі може статися, якщо конструктор в процесі проектування допустив помилку, мав місце шлюб в матеріалах чи недбалість робітників (ендогенна невизначеність). Поряд з цим, споруда може постраждати від шторму (екзогенна невизначеність).

Людина, що керує проектом, веде процес будівництва, орієнтуючись на ендогенні (правильний підбір кадрів і матеріалу) і екзогенні умови (врахування можливості сильних штормів, закладка додаткових параметрів розрахунки).

Політична невизначеність – це окрема категорія екзогенною. Вона проявляється як неможливість прогнозування впливу політичних рішень на стан економіки в країні. Прийняті урядом політичні рішення впливають на порядок оподаткування, зміни ставки відсотка, а також на процес виробництва спільних благ.

Особливості аналізу невизначеності

Обидва поняття, і невизначеність, ризик, надзвичайно важливі для розробки реального та нездійсненного курсу розвитку організації. Їх ігнорування неможливо, так як фактично це протиріччя між тим, що заплановано, і тим, що існує насправді.

Умови невизначеності, до яких доводиться пристосовуватися підприємцю, полягають у неможливості прогнозування великої кількості змінних:

Ці обставини істотно впливають на постановку чітких і певних цілей. Також їх невизначеність заважає проведенню повноцінного аналізу і виявлення ступеня їх впливу на досягнення або недосягнення запланованого результату.

Процес прийняття управлінських рішень з урахуванням невизначеності

Обов\’язком будь-якого керівника стає адекватна і своєчасна оцінка існуючої і гіпотетичної ситуації, а також прийняття відповідних рішень.

Проблема невизначеності в тому, що процес прийняття рішень у таких умовах часто приймає терміновий і невідкладних характер, а необхідні дії можуть бути пов\’язані з ризиком. Виникли проблеми і ризик, який вони провокують, бувають явними і неявними. Це визначається надходить інформацією.

При наявності явних проблем дані мають більш визначений характер. Коли ж мають місце неявні проблеми, керівництво підприємства має у своєму розпорядженні недостовірну чи недостатню інформацію (вона служить досить слабким сигналом про наближення небезпеки). В такому випадку завданням хорошого керівника стає не ігнорування сигналів, а посилення спостереження за тим, як просуваються події.

Рішення, прийняті в умовах невизначеності

Беручи до уваги обсяг інформації, яка була у розпорядженні керівника, розрізняють наступні види рішень:

Рішення, прийняті з позицій достовірності (визначеності), ведуть до підвищення оперативності розробок та зменшення витрат, пов\’язаних з вибором відповідного варіанту. Головний плюс таких ситуацій у тому, що більшість змінних, необхідних для проведення розрахунків, введені самим керівником.

На практиці повна визначеність – досить рідкісне явище. При необхідності прийняття рішення в умовах ризику (так звана вимірна невизначеність), використовують ймовірні оцінки. Такий підхід дозволяє зменшити негативний вплив невизначеності.

Ризик полягає в тому, що неможливо оцінити ступінь ймовірності настання події напевно, можуть бути помилки. З цієї причини керівник, поряд з розрахунками, використовує свій досвід, інтуїцію та управлінські здібності.

Значення цих якостей стає визначальним, коли потрібно прийняти рішення в умовах повної невизначеності (якщо немає ніякої можливості обчислити показник ймовірності настання певних подій).

Як відбувається процес аналізу невизначеності

Виходячи з особливостей економічної діяльності в умовах браку достовірної інформації, можна зробити висновок, що аналіз невизначеності має вагоме значення. Існує два основних підходи до методики аналізу:

Аналізуючи саме явище і його елементи, слід розуміти, що це об\’єктивні поняття. Повністю виключити їх з ведення підприємницької діяльності та створити однозначні умови для бізнесу не можна, як би цього не хотілося багатьом керівникам. Однак не варто сприймати невизначеність як тільки негативного явища. Неявні обставини і «каламутна вода» ринкової економіки здатні приховувати привабливі можливості, які проявляються з часом.

Правда, часто поняття невизначеності в ході підприємницької діяльності все-таки наділяють від\’ємним значенням.

Способи зниження невизначеності

Враховуючи основні причини невизначеності та ступінь її впливу на успіх підприємства (а іноді і на сам факт його існування), розумієш, що мінімізація цього впливу стає пріоритетом для керівника.

Існуючі способи зниження невизначеності і ризику не зможуть повністю їх усунути, однак дозволять передбачити можливі наслідки та зменшити втрати:

Серед ефективних способів зниження ступеня невизначеності також група методів, які передбачають поділ ризику серед осіб, здатних з ним «впоратися»:

Що стосується межорганизационного рівня, на якому підприємства співпрацюють і укладають договори та контракти, можна відзначити поділ ризиків у вигляді певних гарантій, взаємних зобов\’язань і відповідальності. Такі прийоми дозволяють зменшити поведінкові ризики, підвищити привабливість проекту і захистити учасників від великих втрат.

Чималу роль в процесі зниження невизначеності грають добрі управлінські якості керівника і його здатність до розробки актуальних прогнозів.