Невербальні засоби спілкування та їх значення в переговорах.

Спілкування – сфера людського буття, без якої неможливе існування людського суспільства. Спілкування – це не тільки мова, усна чи письмова. Процес спілкування складається з трьох взаємопов\’язаних сторін.

По-перше, це передача інформації – комунікативна сторона.

По-друге, це сприйняття інформації співрозмовником – перцептивна сторона.

По-третє, взаємодія з партнером по спілкуванню – інтерактивна сторона.

Ефективність ділового спілкування досягається використанням вербальних (словесних) і невербальних засобів спілкування.

Невербальні засоби спілкування допомагають мовця донести, а слущающему зрозуміти повний зміст переданої інформації. Важливою складовою ділового спілкування є вміння сприймати невербальні засоби спілкування. Жести співрозмовника, його міміка і поза демонструють не тільки зміст інформації, а й ставлення партнера до обговорюваного предмету.

Невербальні засоби спілкування доповнюють собою мовну інформацію. Класифікація невербальних засобів спілкування у загальному вигляді виглядає так:

а) оптико-кинестетична система включає рухи, якими людина супроводжує мова або сприймає у співрозмовника: міміка, жести, поза при розмові, просторове положення (переміщення);

б) паралингвистическая система (або околоречевая) включає засоби, якими співрозмовник виділяє своє мовне повідомлення: тембр голосу, тональність, гучність, логічні акценти, інтонація.

в) экстралингвистическая система включає невербальні засоби спілкування, що підкреслюють емоційний стан мовця: темп мовлення, сміх, пляач, зітхання, крик та інші.

г) візуальна система включає спілкування на рівні поглядів співрозмовників.

д) просторова система: місце і час спілкування, міжособистісне простір.

е) контактна система включає обійми, рукостискання, поцілунки, поплескування, поштовхи та інші предметні, тактильні дії.

ж) ольфакторна система – використання запахів.

Невербальні засоби спілкування є вродженими і набутими. Багато жести, пози, мімічні рухи тлумачаться в різних культурах по-своєму. Знання того, як іноземні співрозмовники можуть піднести інформацію невербальними способами, допоможе підвищити ефективність ділових переговорів.

Спеціальне вивчення невербальних засобів спілкування може зайняти чимало часу. Однак є общеприятые значення деяких найбільш часто вживаних поз і жестів. Прояви позитивних емоцій і настроїв співрозмовника ми уловлюємо відразу, а ось розрізнити негатив іноді важко.

Схрещування рук на грудях виражає або оборонну позицію, або відсутність зацікавленості в розмові. Навпаки, відкритість тіла, нахил у бік співрозмовника означають довіру і інтерес до спілкування.

Якщо співрозмовник починає поправляти одяг, смикати волосся, потирати руки, то швидше за все він стурбований, невпевнений, побоюється. Потирання вуха – невпевнений, не може прийняти рішення. Дотики до обличчя означає нервозність, нечесність.

Бажання закінчити розмову, нетерплячість проявляється в погойдуванні ногою, постукуванні нею по підлозі. Постукування ручкою по столу – бажання перервати промову співбесідника.

Погойдування на стільці висловлює незахищеність, некомфортність. Розслаблена поза на стільці сидить розвалившись) може означати лінь або зарозумілість.

Знизання плечима – неверит в сказане. Киває головою – виражає згоду-незгоду.

Жести у спілкуванні відіграють велику роль. Іноді навіть непомітний жест може багато «сказати» про співрозмовника. Так, наприклад, вказівними жестами партнер звертає увагу на людину або предмет. Жести підкреслюють підкріплюють висловлювання, демонстративні – прояснюють ситуацію. Дотичні жести допомагають встановити контакт, привернути увагу.