Електроенергетика – це що таке? Розвиток та проблеми електроенергетики Росії

Промисловість будь-якої країни складається з великої кількості різноманітних галузей, таких як машинобудування або електроенергетика. Це ті напрямки, в яких розвивається конкретна країна, і у різних держав можуть бути різні акценти в залежності від багатьох факторів, таких як природні ресурси, технологічний розвиток і так далі. У даній статті мова піде про одну дуже важливу і активно розвивається на сьогоднішній день галузі промисловості – про електроенергетику. Електроенергетика – це галузь, яка розвивалася протягом багатьох років постійно, однак саме в останні роки вона почала активно рухатися вперед, підштовхуючи людство до використання екологічних джерел енергії.

Що це таке?

Отже, в першу чергу необхідно розібратися, що взагалі являє собою дана галузь. Електроенергетика – це підрозділ енергетики, яка відповідає за виробництво, розподіл, передачу та продаж саме електричної енергії. Серед інших галузей даної сфери саме електроенергетика є самою популярною і поширеною відразу по цілому ряду причин. Наприклад, із-за легкості її дистрибуції, можливості передачі її на величезні відстані за найкоротші проміжки часу, а також за її універсальності – електричну енергію можна без проблем при необхідності трансформувати в інші види енергії, такі як теплова, світлова, хімічна і так далі. Таким чином, саме розвитку даної галузі величезну увагу приділяють уряду світових держав. Електроенергетика – це галузь промисловості, за якою майбутнє. Саме так вважають багато людей, і саме тому вам необхідно більш детально ознайомитися з нею за допомогою даної статті.

Прогрес виробництва електроенергії

Щоб ви могли повністю зрозуміти, наскільки важливою є для світу ця галузь, необхідно поглянути на те, як відбувався розвиток електроенергетики на протязі всієї історії її існування. Відразу ж варто відзначити, що виробництво електроенергії позначається в мільярди кіловат в годину. У 1890 році, коли електроенергетика тільки починала розвиватися, вироблялося всього дев\’ять млрд кВт/год. Великий стрибок стався до 1950 року, коли проводилося вже більш ніж в сто разів більше електроенергії. З того моменту розвиток йшло гігантськими кроками – кожне десятиліття додавалося відразу по кілька тисяч мільярдів кВт/год. У результаті до 2013 року світовими державами проводилося в сумі 23127 млрд кВт/год – неймовірний показник, який продовжує зростати з кожним роком. На сьогоднішній день найбільше електроенергії дають Китай та Сполучені Штати Америки – саме ці дві країни мають найбільш розвинені галузі електроенергетики. На частку Китаю припадає 23 відсотки виробляється в усьому світі електроенергії, а на частку США – 18 відсотків. Слідом за ними йдуть Японія, Росія та Індія – кожна з цих країн має як мінімум в чотири рази меншу частку у світовому виробництві електроенергії. Що ж, тепер вам також відома і загальна географія електроенергетики – настав час перейти до конкретних видів цієї галузі промисловості.

Теплова електроенергетика

Ви вже знаєте, що електроенергетика – це галузь енергетики, а сама енергетика, в свою чергу, є галуззю промисловості в цілому. Однак розгалуження не закінчується на цьому електроенергетики є кілька видів, деякі з них дуже поширені і використовуються повсюдно, інші не так популярні. Існують і альтернативні галузі електроенергетики, де використовуються нетрадиційні методи, що дозволяють домагатися масштабного виробництва електроенергії без шкоди навколишньому середовищу, а також з нейтралізацією всіх негативних особливостей традиційних методів. Але про все по порядку.

В першу чергу необхідно розповісти про тепловій електроенергетиці, так як вона є найбільш поширеною і відомою в усьому світі. Як виходить електроенергія даними способом? Легко можна здогадатися, що в даному випадку відбувається перетворення теплової енергії в електричну, а теплова виходить шляхом спалювання різних видів палива. Теплоелектроцентралі можна знайти практично в кожній країні – це самий простий і зручний процес отримання великих обсягів енергії при малих витратах. Однак саме цей процес і є одним з найбільш шкідливих для навколишнього середовища. По-перше, для отримання електроенергії використовується природне паливо, яке коли-небудь гарантовано закінчиться. По-друге, продукти горіння викидаються в атмосферу, отруюючи її. Саме тому й існують альтернативні методи отримання електроенергії. Однак це ще далеко не всі традиційні види електроенергетики – є й інші, і далі ми зосередимося саме на них.

Ядерна електроенергетика

Як і в попередньому випадку, при розгляді ядерної електроенергетики можна багато чого почерпнути вже з назви. Вироблення електроенергії в даному випадку виробляється на атомних реакторах, де відбувається розщеплення атомів і розподіл їх ядер – в результаті цих дій відбувається великий викид енергії, яка потім трансформується в електричну. Навряд чи кому-то ще невідомо, що це сама небезпечна електроенергетика. Промисловість далеко не кожної країни має свою частку в світовому виробництві ядерної електроенергії. Будь-який витік з такого реактора може призвести до катастрофічних наслідків – досить згадати Чорнобиль, а також події в Японії. Проте останнім часом безпеки приділяється все більше уваги, тому атомні електростанції будуються і далі.

Гідроенергетика

Ще одним популярним способом виробництва електроенергії є отримання її з води. Цей процес відбувається на гідроелектростанціях, він не вимагає ні небезпечних процесів поділу ядра атома, не шкідливих для навколишнього середовища палів палива, але має і свої мінуси. По-перше, це порушення природного перебігу річок – на них будуються дамби, за рахунок яких створюється необхідне протягом води в турбіни, завдяки чому і виходить енергія. Часто із-за будівництва дамб осушуються і гинуть річки, озера та інші природні водосховища, тому не можна сказати, що це ідеальний варіант для даної галузі енергетики. Відповідно, багато підприємств електроенергетики звертаються не до традиційних, а до альтернативних видів отримання електроенергії.

Альтернативна електроенергетика

Альтернативна електроенергетика – це зібрання видів електроенергетики, відмінних від традиційних в основному тим, що вони не вимагають нанесення того чи іншого виду шкоди довкіллю, а також не піддають нікого небезпеки. Мова йде про водневої, приливної, хвильовий і багатьох інших різновидах. Найбільш поширеними з них є вітро – і геліоенергетика. Саме на них робиться акцент – багато хто вважає, що саме за ними майбутнє цієї галузі. У чому суть цих видів?

Вітроенергетика – це отримання електроенергії з вітру. В полях будуються вітряні млини, які працюють дуже ефективно і дозволяють забезпечувати енергією ненабагато гірше, ніж описані раніше методи, але при цьому для дії вітряків потрібна лише вітер. Природно, недоліком даного методу є те, що вітер – це природна стихія, яку неможливо собі підпорядкувати, проте вчені працюють над поліпшенням функціональності вітряних млинів сучасності. Що стосується геліоенергетики, то тут електроенергія виходить з сонячних променів. Як і у випадку з попереднім видом, тут також необхідно працювати над збільшенням акумулюючої потужності, так як сонце світить далеко не завжди – і навіть якщо безхмарна погода, в будь-якому випадку в певний момент настає ніч, коли сонячні панелі не здатні виробляти електроенергію.

Передача електроенергії

Що ж, тепер ви знаєте всі основні види отримання електроенергії, проте, як ви вже могли зрозуміти з визначення терміна електроенергетики, отриманням все не обмежується. Енергію необхідно передавати і розподіляти. Так, електрична енергія передається по лініях електропередач. Це металеві провідники, які створюють одну велику електричну мережу у всьому світі. Раніше найчастіше використовувалися повітряні лінії – саме їх ви можете бачити вздовж доріг, перекинуті від одного стовпа до іншого. Проте останнім часом велику популярність здобувають кабельні лінії, які прокладаються під землею.

Історія розвитку електроенергетики Росії

Електроенергетика Росії почала розвиватися тоді ж, коли і світова – в 1981 році, коли вперше була вдало здійснена передача електричної потужності на практично двісті кілометрів. У реаліях дореволюційній Росії електроенергетика була неймовірно слабо розвинена – річна вироблення електрики на таку величезну країну становила всього 1.9 млрд кВт/год. Коли ж відбулася революція, Володимир Ілліч Ленін запропонував план електрифікації Росії, реалізація якого була розпочата негайно. Вже до 1931 році задуманий план був виконаний, однак швидкість розвитку виявилася настільки вражаючою, що до 1935 році план був перевиконаний в три рази. Завдяки цій реформі вже до 1940 року річна вироблення електроенергії в Росії склала 50 млрд кВт/год, що в двадцять п\’ять разів більше, ніж до революції. На жаль, різкий прогрес був перерваний Другою світовою війною, однак після її завершення роботи відновилися, і до 1950 року Радянський Союз виробляв 90 млрд кВт/год, що становило близько десяти відсотків загальної вироблення електроенергії по всьому світу. Вже до середини шістдесятих років Радянський Союз вийшов на друге місце в світі по виробництву електроенергії і поступався лише Сполученим Штатам. Ситуація залишалася на такому ж високому рівні аж до розпаду СРСР, коли електроенергетика виявилася далеко не єдиною галуззю промисловості, яка сильно постраждала із-за цієї події. У 2003 році був підписаний новий ФЗ про електроенергетику, в рамках якого в найближчі десятиліття має відбуватися стрімкий розвиток цієї галузі в Росії. І країна безумовно рухається в цьому напрямку. Проте одна справа – підписати ФЗ про електроенергетику, і зовсім інша – її реалізувати. Саме про це і піде мова далі. Ви дізнаєтеся про те, які на сьогоднішній день існують проблеми електроенергетики Росії, а також які будуть вибиратися шляхи для їх вирішення.

Надлишок електрогенеруючих потужностей

Електроенергетика Росії знаходиться вже в набагато більш хорошому стані, ніж десять років тому, так що можна сміливо сказати, що прогрес йде. Однак на нещодавно проведеному енергетичному форумі були виявлені основні проблеми цієї галузі в країні. І перша з них – надлишок електрогенеруючих потужностей, який був викликаний масової будівництвом електростанцій малої потужності в СРСР замість будівництва малої кількості електростанцій високої потужності. Всі ці станції все одно потрібно обслуговувати, тому виходу з ситуації два. Перший – це виведення потужностей з експлуатації. Цей варіант був би ідеальним, якби не величезні вартості такого проекту. Тому Росія, швидше за все, буде рухатися в бік другого виходу, а саме збільшення обсягу споживання.

Імпортозаміщення

Після введення західних станцій промисловість Росії дуже гостро відчула свою залежність від закордонних поставок – це сильно зачепило і електроенергетику, де практично ні в одній з сучасних сфер діяльності повний процес виробництва тих чи інших генераторів не проходив виключно на території РФ. Відповідно, уряд планує нарощувати виробничі потужності в потрібних напрямах, контролювати їх локалізацію, а також намагатися максимально позбутися залежності від імпорту.

Чисте повітря

Проблема полягає в тому, що сучасні російський компанії, що працюють у сфері електроенергетики, дуже сильно забруднюють повітря. Однак Міністерство екології РФ посилив законодавство і стало частіше збирати штрафи за порушення встановлених норм. На жаль, компанії, які страждають від цього, не планують намагатися оптимізувати своє виробництво – вони кидають всі сили на те, щоб задавити «зелених» кількістю, і вимагають пом\’якшення законодавства.

Мільярди боргу

На сьогоднішній день сумарний борг користувачів електроенергії по всій Росії становить близько 460 мільярдів російських рублів. Природно, якщо б у розпорядженні країни були всі ті гроші, які їй заборгували, то вона могла б значно швидше розвивати електроенергетику. Тому уряд планує посилити покарання за прострочення в оплаті рахунків за електрику, а також буде закликати тих, хто не хоче платити за рахунками в майбутньому, встановлювати власні сонячні панелі і забезпечувати себе енергією самостійно.

Регульований ринок

Головна проблема вітчизняної електроенергетики – це повна урегульованість ринку. В європейських країнах регулювання ринку енергетики практично повністю відсутня, там є справжня конкуренція, тому галузь розвивається величезними темпами. Всі ці правила та регуляції дуже сильно гальмують розвиток, і в результаті РФ вже почала закупівлі електроенергії з Фінляндії, де ринок практично не регулюється. Єдине вирішення цієї проблеми – перехід до моделі вільного ринку і повна відмова від регулювання.