Популярно про те, що таке есе

Сьогодні про те, що таке есе, знає кожен старшокласник. Як відомо, однією з умов отримання атестатів про повну середню освіту є здача обов'язкових Єдиних державних екзаменів з двох предметів: російської мови та математики. Так от, тести з російської мови завершуються частиною, в якій завдання являє собою написання твору-міркування за заданим текстом, тобто есе. Також есе є елементом для отримання високих балів для тих учнів, які зупинили свій вибір на ЄДІ з суспільствознавства й історії.

Історично відповідь на питання що таке есе сходить до латинського «exagium», що означає «зважування» і французькому «essai» - що буквально означає «проба пера». Відмінність цього виду роботи від традиційного твору в тому і полягає, що в змісті, крім посилань на літературний твір, обов'язковим і основним є власне міркування автора щодо тієї чи іншої проблеми, яка піднімається на даний момент. Тобто метою написання есе є не тільки визначення актуальної і хвилюючої теми, що найчастіше вже дається в критичній літературі за творами, а виявлення своєї позиції з цього приводу. І не обов'язково в цьому випадку навіть погоджуватися з думкою автора. Набагато важливіше - вміння аргументовано і чітко довести свою правоту. Причому, навіть найскладніші філософські питання можна викладати звичайною розмовною мовою. До композиції, тобто побудови твору даного типу строгих вимог не є.

Перейдемо від теоретичної частини міркування про те, що таке есе, до практичної частини. Отже, якщо ви задалися метою навчитися писати есе, то відразу порадуємо вас: обсяги нарисів такого типу не бувають дуже великими. Зазвичай у вищезазначених тестах ЄДІ критерії есе вимагають, щоб його зміст включало в себе 150-160 слів. Рукописним текстом при стандартних розмірах букв таку кількість інформації поміщається приблизно в 3 зошитових сторінки або півтора аркуша.

Важливо знати, що ті твори, які висвітлюють широке коло проблем, що не можуть оцінюватися як есе. Тому стандарти есе чітко окреслюють тему або ж вузьке коло проблем, що розкриваються в нарисі. Висловлюючи свою точку зору, автор ні в якому разі не повинен претендувати на те, щоб, прочитавши його письмовий етюд, визнавали його беспрекословность і ставилися до неї як до істини в останній дистанції. Швидше навпаки, есе - це запрошення до продовження дискусії для виявлення справжньої точки зору. Це суб'єктивне твір, за яким можна оцінити особистість автора, його світогляд, а також почуття і думки.

Стандарти есе не допускають ніякого плагіату. Всі цитати та висловлювання можуть використовуватися автором тільки в рамках, що дозволяють використовувати чужі думки для підтвердження або, навпаки, заперечення декларованої автором точки зору. На першому плані повинна бути яскраво і ясно видно особистість самого автора, який вибрав есе для висвітлення актуальної проблеми. Його нестандартний погляд виступає в якості пропозиції читачеві долучитися і висловитися, а може бути, і посперечатися з того чи іншого волнительному питання.

Критерії есе, однак, не роблять його абсолютно відмінним від традиційного твору. Навпаки, в есе вітається емоційно-образна лексика. Але потрібно пам'ятати, що однією з головних вимог до есе є уміння писати в індивідуальному, неповторному стилі. Навіть заголовок есе може не перебувати у прямій залежності від теми есе. Основна думка нарису подібного роду выявляетя тільки через уважне вивчення роздумів автора.

Хоча в цій статті ми розбирали питання про те, що таке есе, з точки зору екзаменаційної, але сьогодні воно все частіше застосовується в життя. Багато роботодавці просять викласти претендентів на ту чи іншу вакантну посаду свою точку зору про розуміння кар'єри у формі короткого есе. Для сучасного фахівця важливо вміння володіти як усної, так і письмовій промовою.