Максим Кронгауз – видатна особистість сучасної лінгвістики
Кожному, хто хоч трохи цікавиться станом такої науки, як лінгвістика, і небайдужий до російської мови, знайоме ім\’я Максим Кронгауз. Багато читали його книжки або статті, дивилися лекції. Так хто ж все-таки такий Максим Кронгауз? Біографія професора, його наукові праці і точка зору на сучасну лінгвістику докладно описані в цій статті.
Становлення Кронгауза як лінгвіста
Максим Кронгауз Онисимович з\’явився на світ 11 березня 1958 року в Москві, в сім\’ї радянського поета Онисима Кронгауза. Закінчив філологічний факультет МГУ в 1980 році, а в 1984 році випустився з аспірантури університету, закінчивши кафедру теоретичної та прикладної лінгвістики. Зараз є доктором філологічних наук.
Після закінчення аспірантури Кронгауз працював у видавництві «Радянська енциклопедія», займаючи посаду наукового редактора. За цей час він зіграв не останню роль в складанні і створення “Лінгвістичного енциклопедичного словника”, автори якого змогли систематизувати всю термінологію російського мовознавства.
Після відходу з видавництва лінгвіст обіймав посаду наукового співробітника лабораторії комп\’ютерної лінгвістики в Інституті проблем передачі інформації. У 1991 році відправився в Празьку літню школу слухати курс з комп\’ютерної лінгвістики, напрямом, який тоді тільки починало набирати популярність.
Кронгауз і РДГУ
У 1990 ж році Кронгауз займає місце старшого викладача кафедри російської мови і літератури в Московському державному історико-архівному інституті, якому згодом доведеться стати знаменитим РДГУ. У 1996 році зайняв посаду завідуючого кафедрою, і в тому ж році Максим Кронгауз їде в місто Геттінген, де навчається у інституті Гете.
У 1999 році Кронгауз стає професором на кафедрі, де працює вже практично десять років. А вже до 2000 року займає посаду директора Інституту лінгвістики РДГУ, у створенні якого він брав найактивнішу участь. Досить швидко інститут стає одним з найбільших центрів вивчення проблем мовознавства у всій Росії. З 2003 по 2005 рік Кронгауз працював в якості акредитованого професора в університеті Стендаля, розташованому в місті Греноблі.
У 2013 році Максим Онисимович покинув свій пост директора, залишившись лише на викладацькій посаді. Як і раніше читає такі курси, як «Вступ до мовознавства», «Лексикографія», «Семантика».
Розвиток кар\’єри
Після відходу з поста директора в 2013 році Кронгауз зайняв посаду керівника центру соціолінгвістики Школи актуальних гуманітарних досліджень Президентської академії, на якій працює і донині. У 2015 році став завідуючим лабораторією лінгвістичної конфліктології у Вищій школі економіки.
Випустив безліч книг, в яких неодноразово піднімав проблему розвитку сучасної російської мови, часто з\’являється на телевізійних екранах, є автором курсу відеолекцій. Є лауреатом премії «Просвітитель», колумністом кількох друкованих та інтернет-видань.
Максим Кронгауз одружений і має двох дочок.
“Самовчитель олбанського”
Максим Онисимович – автор кількох підручників з семантикою, безлічі публікацій в різних виданнях. Крім того, ним було написано кілька книг, які стали досить популярними у російського читача. Книга «Самовчитель олбанського» зачіпає досить нагальну тему. З розвитком інтернету різко почала знижуватися грамотність населення, адже тепер для того, щоб висловити свої емоції, достатньо надіслати картинку. У цій книзі мова йде як раз про те, як мова існує і розвивається у Всесвітній павутині. Електронна мова зазнала значні зміни за останній десяток років, і автор намагається розібратися в тому, звідки беруться нові слова, що вони означають і як ця нова форма мовлення може вплинути на мову. Видання містить детальний аналіз виникнення нової мовної середовища, її специфічні особливості. Як говорить сам автор, ця книга про мову в інтернеті. Ну а назва «Самовчитель олбанського» – це лише відсилання до популярного в Мережі жаргону, поширеній близько 15 років тому.
“Російська мова на межі нервового зриву”
Основою цього видання стало безліч статей і нарисів, випущених Кронгаузом. Зібрані і перероблені статті і увійшли в книгу, доповнені обраними коментарями автора і читачів. В першу чергу у книзі розглядаються питання стирання норм граматики, орфографії, орфоепії та пунктуації та їх зв\’язок з розвитком соціуму. Максим Кронгауз оптимістично дивиться в майбутнє і не вважає, що нововведення псують мову, вбивають його. Швидше, навпаки, зайва паніка не є виправданою, попереду рідну мову чекає лише розвиток.
Особливим плюсом книги є те, що вона написана дуже простою мовою, зрозумілим будь-якій людині, яка не є філологом чи лінгвістом. Видання вийшло у 2008 році, а в 2011-му було перевидано з доповненнями і вже під новою назвою. Перероблена книга була названа «Російська мова на межі нервового зриву 3D», у комплект до видання був включений диск з лекціями автора, які не дублювали написане в книзі.
Лінгвіст-популяризатор
Тепер вам знайомі і біографія, і книги автора. Максим Кронгауз Онисимович – один з найбільш видатних сучасних вчених-лінгвістів. Він зіграв чималу роль у пропаганді сучасного російської мови. Саме популяризатором української мови і називає себе Максим Кронгауз. Книги автора розходяться величезними тиражами, він досить популярний на території пострадянського простору, так як доносить інформацію в легкій формі. Основна позиція філолога – розвиток російської мови неминуче, і часом куди важливіше вміти яскраво і виразно висловлювати свої думки в слова, ніж мати абсолютної грамотністю на листі.