Справедлива вартість – це… Ціна і вартість
Поняття “справедлива ринкова вартість” відомо вітчизняним бухгалтерам міжнародної теорії та практики. У російських положеннях з обліку використовується схожий за змістом термін. У ПБО є поняття “поточна ринкова вартість”. Однак норми не містять чіткого його визначення. Більш того, відсутні рекомендації по її оцінці. В цьому питанні зарубіжна теорія і практика обліку значно випереджає вітчизняну. У МСФЗ порівняно недавно був введений стандарт МСФЗ 13. У ньому визначена справедлива вартість активу. Розглянемо деякі положення стандарту. 
Визначення
Справедлива вартість – це розмір суми, яку можна отримати при продажу ОЗ або заплатити при передачі зобов\’язань при звичайних операціях між учасниками обороту на дату вимірювання. Варто сказати, що раніше в стандарті були присутні інше визначення. Не можна сказати, що новий розділ повністю поміняв його. Однак у IFRS 13 поняття істотно розширено та уточнено. З колишнього визначення чітко не було зрозуміло, що таке вартість – сума купівлі або продажу. Питання виникли при підготовці IFRS 3. В ході процесу стало ясно, що по US GAAP, справедлива вартість – це сума виходу (продажу), при цьому в МСФЗ вона була показником обміну – покупки (входу). Ще одна неясність була пов\’язана з датою, на яку здійснюється вимірювання.
Exit Price
Згідно з IFRS 13, справедлива вартість – це сума виходу. Тобто вона є показником попиту, а не пропозиції. Exit price – сума, яку може отримати продавець, а не ту, за якою він хотів би щось продати. Ціна і вартість – різні показники. І практичне значення має останній. Аналогічне правило діє і для зобов\’язання. Що таке вартість в даному випадку? Нею є та сума, яку розраховують прийняти кредитори в рахунок погашення, а не та, яку боржник хотів би заплатити за звільнення від зобов\’язання. В рамках активного обороту ціна і вартість можуть відрізнятися. Особливо це актуально для операцій з біржовими цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. 
Нюанси
Справедлива вартість – це сума, яка визначається очікуваннями майбутніх потоків грошей (відтоку і припливу), пов\’язаних з майном або зобов\’язаннями з точки зору суб\’єктів-учасників обороту, які володіють ними на дату вимірювання. Отримати фінанси можна двома способами. Актив або зобов\’язання можна використовувати або продати. Навіть якщо учасник буде експлуатувати майно, то exit price буде визначатися очікуваним потоком від його реалізації суб\’єктам, які після придбання будуть отримувати гроші від застосування. Іншими словами, будь-яка особа при придбанні активу буде платити тільки за такі вигоди, які він передбачає отримати згодом. Exit price, таким чином, завжди виступає як релевантний визначення справедливої вартості. При цьому не має значення, чи збирається підприємство використовувати майно або реалізувати його.
СФО 16
У цьому стандарті допускається використовувати 2 моделі обліку ОС: за собівартістю і операційної вартості. Перша вважається традиційною. Вона застосовується в обліку ОЗ у всіх національних системах. Друга модель передбачає відображення об\’єктів за переоціненою вартістю. Відповідні процедури повинні здійснюватися з такою частотою, якої достатньо для того, щоб у будь-який момент балансова вартість ОЗ не сильно відрізнялася від exit price. Ця модель має логічне обґрунтування. У розвинених державах річний показник інфляції незначний. У зв\’язку з цим можна знехтувати її впливом на вартість активів. Однак для ОС з тривалим періодом використання інфляційний ефект буде накопичуватися з часом. Відображення цих об\’єктів по собівартості призведе до того, що в балансі буде присутня безліч різнорідних показників”. Регулярний переоблік ОС дозволить привести їх ст-сть до одного знаменника. Вважається, що це додасть велику достовірність відображення об\’єктів у звітності. 
МСФЗ 38
У цих стандартах також допускається застосовувати 2 моделі обліку. Однак на відміну від ОС, існує одна умова, при якому до НМА може застосовуватися справедлива вартість. Це наявність активного обороту. Обумовлюється це наступним. Вартість НМА на активному ринку буде справедливою – тієї, яка використовується для відображення в обліку. Це означає визнання нереалізованих збитків або прибутку від зменшення/збільшення ст-ти майна. Вони відображаються в іншому загальному доході. Ці суми не потрапляють у звіт про збитки і прибутки. Під час вибуття переоцінених активів вся переоцінка, накопичена за ним, списується на нерозподілений дохід. 
МСФЗ 41
У цьому стандарті визначається визнання та оцінка активів особливого типу – біологічних. Їх особливістю є процес трансформації – зростання, розмноження, виродження. Ці явища обумовлюють кількісні або якісні зміни. У стандарті пропонується вести облік біологічних активів і сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю, з якої віднімаються витрати на реалізацію на дату збору врожаю. Таким чином, відображаються результати трансформації з моменту їх появи. Згідно з традиційною моделлю, зміни в таких активах показують не тоді, коли вони відбулися, а при їх реалізації. Цей період для деяких видів продукції може тривати до декількох років або десятків років. Якщо визнати виручку в момент завершення біотрансформації, а витрати виникають протягом всього її терміну рівномірно, то порушиться принцип співвідношення доходу і витрат. Отже, спотворюється і фінансовий підсумок. Рада з МСФЗ зазначає, що біотрансформація – унікальний і фундаментальний ознака біоактивів. У зв\’язку з цим відображення в звітності має здійснюватися відразу, як тільки вона відбувається. Тільки в такому випадку оцінка активів дозволить користувачам найкращим чином проаналізувати фінансові результати та майбутні перспективи підприємства, зайнятого в сільськогосподарському виробництві. 
Інвестиційна нерухомість
Їй присвячено стандарт МСФЗ 40. Така нерухомість являє собою об\’єкти, що перебувають у володінні для отримання з них орендних платежів або приросту капіталу (не для реалізації або використання у виробничих цілях). У стандарті встановлено, що таке майно слід враховувати за справедливою вартістю кожної звітної дати з віднесенням змін у вартості за період на звіт про збитки і прибутки. Слід взяти до уваги, що в ряді держав обіг нерухомості не дуже активний. Відповідно, оцінка активів істотно ускладнюється. Для таких випадків Рада надає можливість вибрати модель обліку, як у МСФЗ 16.
Винятки
IFRS 13 використовується у випадках, коли інші стандарти допускають або вимагають оцінки справедливої вартості. Проте є і винятки. До них відносять:
До останніх, зокрема, відносять чисту вартість реалізації, відповідно до МСФЗ 2, а також цінність використання, відповідно до стандарту 36. Чистою вартістю реалізації називають суму, яку розраховує отримати підприємство від продажу своїх запасів при звичайній діяльності.