Мустай Карімовбіографія і творчість

Карімов Мустафа Сафич (під своїми творами він підписувався псевдонімом Мустай Карім або Мустай Карімов) – відомий радянський письменник, поет і драматург, у 1963 році отримав звання Народного поета Башкирської АРСР, а в 1979 році – почесне звання Героя Соціалістичної праці. Завдяки його активній творчій роботі, в 1972 році він був нагороджений Державною премією СРСР. Трохи пізніше, в 1984 році, він став Лауреатом Ленінської премії. Мустай Карім був учасником ВВВ. З 1944 року перебував у ВКП(б).

Мустай Карімов: біографія

Народився Карімов Мустафа 20 жовтня 1919 року в аулі Кляш, що знаходився в Уфимському повіті Сафаровской волості республіки Башкирії (сьогодні це Башкортостан, Росія). Батько його був татарином за національністю і селянином з середняків. У батьківській сім\’ї було 12 дітей. Дитинство Мустафи пройшло у важкі роки колективізації. Татарський народ був сповнений сумнівів і тривог, але все одно жив сподіваннями і мріями про своє кращому майбутньому.

Завдяки матері, багато чув усної народної творчості Мустай Карімов. Біографія його вказує на те, що його завжди вражали легенди і перекази. Він любив життя в аулі і посиденьки біля багаття, коли сама обстановка мала розповідати багато цікавих і захоплюючих історій.

Воєнний час

А потім Мустай Карім пішов у школу. Закінчивши її, він став вчитися в Башкирському педагогічному інституті ім. Тімірязєва на факультеті національного мови та літератури. Проте вже дещо написав Мустай Карімов. Біографія поета має дані, що він до цього часу встиг надрукувати збірку віршів під назвою «Загін рушив» (1938).

У 1941 році він випустився з інституту й одразу був покликаний в Червону Армію, де отримав направлення в Муромське училище зв\’язку. Ось так виглядав тоді Мустай Карім (фото перед війною нижче).

У тому ж 41-му вийшла його книга віршів «Весняні голоси». На початку травня 1942 року письменник був відправлений на війну в 17-ю мотострілецьку бригаду. Служити він пішов молодшим лейтенантом, був призначений начальником зв\’язку артдивізіону.

Поранення, демобілізація

На війні письменнику теж дісталося чимало, так як він був серйозно поранений в груди і практично півроку пролежав у військовому госпіталі. Потім був демобілізований по інвалідності боєць Червоної Армії Мустай Карім. Коротка біографія далі вказує на те, що на передовій він вже був в якості кореспондента фронтових періодичних видань, зокрема газети «Радянський воїн» та «За честь Батьківщини». У 1945 році він був удостоєний ордена Великої Вітчизняної війни 2-го ступеня та ордена Червоної Зірки.

Біографія (коротка) Каріма Мустай

Літературні критики зізнаються, що справжній талант Мустафи був розкритий саме в воєнний час. Після закінчення війни письменник з головою поринає у творчість і займається громадською діяльністю. Його самобутня творчість не могло не привернути величезної кількості читачів і особливої уваги критиків.

Мустай Карім активно приймається за роботу у Спілці радянських письменників БАССР і цим робить величезний внесок у виховання нового покоління молодих літераторів Башкортостану. Незабаром він стає головою його правління. Потім працює секретарем у Спілці письменників РРФСР. Будучи в складі Союзу письменників, він неодноразово стає делегатом з\’їздів КПРС.

Громадська робота

Мустай Карім був депутатом Верховної Ради РРФСР. Потім займав пост заступника голови Верховної ради РРФСР. Потім він деякий час працював у Комітеті з Ленінських премій, а також у Комітеті захисту миру і в інших організаціях по роботі з громадськістю. Трохи пізніше письменник перебував у членстві Президентського ради республіки Башкирії. Практично вся його громадська діяльність була спрямована на ідеї виховання гуманності і доброти в суспільстві, а також щирості і свободи в душі кожної радянської людини.

Ось у цьому був весь Мустай Карімов. Біографія, а точніше життя письменника обірвалося, коли йому було 86 років, сталося це в кардіологічному диспансері Уфи. Причиною цього був обширний інфаркт, та й стара бойова рана напевно теж відіграла не останню роль. Його похорон відбувся 23 вересня 2005 року на мусульманському кладовищі в місті Уфі. В останній шлях проводити його приїхало багато людей: його рідні, близькі друзі, шанувальники його таланту і колеги по громадській та літературній праці. Урочиста церемонія похорону була організована на найвищому рівні. Здавалося, що вся країна завмерла, щоб вшанувати хвилиною мовчання цієї великої людини.

Відомі твори

Він друкувався під ім\’ям Мустай Карім. Твори його зараз вже безсмертні для башкирського народу. Налічується понад 100 прозових та поетичних збірок та понад десяток захоплюючих драматичних творів. Великою людиною був Мустай Карім. Фото його пам\’ятника в Уфі ви можете побачити нижче.

Найбільш відомі твори, які були випущені, увійшли до збірки віршів і поем «Повернення», «Чорні води», «Часи», «Європа-Азія»; також до них можна віднести п\’єси «Салават. Сім сновидінь крізь яву», «Викрадення дівчини», «Країна Айгуль», «Не кидай вогонь, Прометей», «В ніч місячного затемнення»; повісті «Таганок», «Довгий-довгий дитинство», «Помилування», «Сільські адвокати», «Радість нашого будинку» і т. д.

Багато творів цього видатного письменника перекладені на різні мови Росії та світу. У 2004 була екранізована повість «Довгий-довгий дитинство» у постановці режисера Булата Юсупова.

Мустай Карімов став володарем величезної кількості орденів і медалей, серед них два ордени Трудового Червоного Прапора, два ордени Леніна, орден Знак Пошани і т. д.