Як стати спокійним батьком?

Мабуть, з кожним батьком трапляються ситуації, коли складно зберігати спокій. Але ви ж розумієте, що постійно зриватися на дітей – не кращий вихід.
Текст: Тетяна Бурова
16.10.2012
Как стать спокойным родителем?

Як боротися з гнівом?

Руйнівними є фрази типу: «Ти зводиш мене з розуму», «Мені хочеться тебе задушити», «Було б краще, якби ти не народився», а також: «Замовкни!», «Заспокойся!», «Припини скиглити!», «Тримай себе в руках!». Всі ці слова звучать різко і образливо і потрібні нам для задоволення нашої потреби помсти або випліскування образи, а не для вирішення проблеми. Ваш гнів – реакція миттєва, а не навмисна. Допомагає він? Звичайно гнів допомагає зняти напругу, висловити свої образи, які не дають нам спокою, але ми лише ненадовго відчуваємо себе краще. В результаті ми все ж завжди шкодуємо про своїх словах. Наші нападки змушують дітей приймати захисні заходи: кричати у відповідь, битися в істериці, плакати. Все це сильно втомлює дітей, знижують їхню самооцінку, а заводить проблему у глухий кут – пізніше виправити поведінку дитини буде не так-то просто.

Вчаться діти, коли ми лаємо їх?

Для того, щоб уникнути наступного разу вашого гніву, діти будуть намагатися за всяку ціну догодити вам брехати, закидати логічними обґрунтуваннями свого негідної поведінки і т. д. Дитина змушений вчитися аналізувати зовнішні фактори: наш настрій, останні події, вираз нашого обличчя – щоб зрозуміти, чого від нас чекати. Конструктивні способи вираження гніву укладають у собі за мету дати дітям зрозуміти, що те, що вони роблять, турбує нас. Один із способів досягти мети – «підхід в чотири кроки».

1. Повідомте про свій гнів. Це потрібно зробити голосніше, але не мстивим або зневажливим тоном і не зриваючись на крик: «Зараз я дуже сердитий на тебе!».

2. Скажіть, чому ви сердитесь. Спробуйте включити одну з основних емоцій гніву: біль або страх. «Я засмучена тим, що ти пройшовся по щойно вимитому підлозі в брудних чоботях. Мені стає прикро, що тобі байдужий мою працю. Я весь день намагалася навести чистоту в домі».

3. Скажіть, чого ви очікуєте від дітей. «Я не хочу, щоб ти так робив. Допоможи мені зберегти в будинку чистоту і порядок».

4. Запитайте про те, чи зрозуміли діти. «Це зрозуміло?» або «Ти згоден з цим?»

Є й інші фрази, які замінюють образливі вигуки. Наприклад, замість «Замовкни!», коли дитина намагається щось сказати, можна спробувати наступне:

  • пояснення: «Я не можу слухати і говорити одночасно»;
  • доводи: «Одному з нас зараз доведеться вийти з кімнати, тому що я не можу зосередитися на розмові, коли мене переривають»;
  • прикладіть палець до губ і твердо скажіть: «Я говорю»;
  • констатація: «Мене знову перебили».