«Не хочу в дитячий сад!»

«Мамочко, не відводь мене в дитячий сад!» – чуючи такі слова від коханої дитини, будь-яка мати мимоволі починає відчувати себе зрадницею. Звичайно, якщо мама має вільним часом, вона може залишитися з дитиною вдома. Але що робити, якщо з роботи відпроситися не можна і ніякої альтернативи дитячому садку немає?
Текст: Ірина Євдокимова
01.03.2012

Насамперед, потрібно розібратися, з якої причини дитина не хоче йти в садок. Якщо дитина ходить у дитячий садок порівняно недавно, негативне ставлення пояснюється труднощами адаптації до нової для нього середовищі. Щоб процес звикання проходив для малюка легше, потрібно збільшувати час його перебування в дошкільному закладі поступово. Добре б на цей період взяти на роботі відпустку і цілком присвятити себе дитині.

Перше відвідування

За кілька днів до першого походу в дитячий сад «підготуйте грунт», постарайтеся зацікавити дитину, розкажіть йому кілька кумедних історій з свого дошкільного дитинства, налаштуйте на відвідування: «Скоро ми з тобою підемо в дитячий садок, там ти познайомишся з вихователькою і хлопцями і ви трохи пограєте разом». У перший день достатньо буде залишити малюка в садку на годину, наприклад, на час прогулянки. Якщо дитина навідріз відмовляється залишатися в новій обстановці один, попросіть вихователя дозволити вам супроводжувати його деякий час. Заспокойте малюка, скажіть: «Я посиджу на лавочці і подивлюся, як ти граєш». Залиште малюка разом з вихователем та іншими дітьми, але не йдіть далеко, залишаючись у полі зору дитини. День за днем збільшуйте час перебування дитини в дитячому саду. Допоможіть йому налагодити контакт з іншими дітьми. Дитина може принести в садок цікаву іграшку, книжку або запропонувати своїм новим друзям захоплюючу гру. Навчіть малюка малювати або ліпити щось із пластиліну, щоб на заняттях вихователь міг похвалити його перед усією групою. Якщо в саду малюка буде оточувати дружня, творча атмосфера, дитина стане сам прагнути туди.

Не хочу, не буду

Але якщо ви помічаєте, що дитина, вже якийсь час відвідує дитячий садок, раптом навідріз відмовляється туди йти, значить справа не тільки в адаптації. Для початку перевірте, чи здоровий він. Якщо самопочуття дитини в повному порядку, з\’ясуйте, з якими проблемами вона стикається в садку. Можливо, дитині просто нудно. На жаль, кадрове питання в дошкільних установах стоїть дуже гостро. Далеко не всі люди, які погодилися працювати за невелику зарплату вихователя, готові віддавати себе дітям. Найчастіше, вони просто «висиджують» з малюками належний час, не обтяжуючи себе організацією дозвілля дітей. В результаті, діти змушені розважати себе самі. Якщо проблема у цьому, постарайтеся вплинути на вихователя або на завідуючу. Якщо ситуацію в садку змінити неможливо, підкажіть дитині, як себе зайняти, складіть список цікавих справ, дайте дитині з собою олівці та розфарбування, іграшку або книжку. Якщо ви віддали дитину в садочок у маленькому віці, то не дивуйтеся раптового зміни поведінки і відмов – криза трьох років ще ніхто не відміняв.

Докопайтесь до правди

Іноді малюки замикаються в собі і не хочуть розповідати батькам про проблеми у дитячому садку. У цьому випадку можна піти на маленьку хитрість. Поговоріть з дитиною по душам, розкажіть кілька історій зі свого дошкільного дитинства: «Один раз на мене в дитячому садку розлютилася вихователька…», «А ще одного разу я посварилася з подружкою і не хотіла йти в сад…». Коли дитина почує історію, схожу на його власну, він відразу ж включитися в розмову. А ви, у свою чергу, на власному прикладі підкажете йому, як справитися з проблемою: «На наступний день я принесла в садок красиву ляльку і помирилася зі своєю подружкою». Якщо причина більш серйозна, наприклад, дитина піддається глузуванням і знущанням або не може влитися в колектив, необхідна спільна робота з вихователем.

Вислухавши численні батьківські нотації і вмовляння («усі діти ходять і ти повинен …», «мамі потрібно гроші заробляти…» і т. д.»), малюк, швидше за все, погодиться з необхідністю ходити в дитячий сад. Однак при цьому його будуть долати не найкращі почуття. Важливо, щоб дитині по-справжньому подобалося в садку, щоб там він міг знайти для себе щось нове та цікаве. А це вимагає певних зусиль як з боку батьків, так і з боку вихователів.